А ще Камбербетч - крутий театральний актор. Якщо ви не бачили його втілення Доктора Франкенштейна та Чудовиська (так, так, він у парі з Джонні Лі Міллером виконують ролі почергово) у виставі Лондонського королівського театру за однойменним романом Меррі Шеллі, то ви півжиття втратили! Цьогоріч постановка святкує своє десятиріччя, а її режисером є Денні Бойл - той, який зняв культові кінострічки "На голці", "Мільйонер з трущоб" і "127 годин".
Почала я з вихваляння акторського таланту Бенедикта Камбербетча, бо ще досі перебуваю під шаленими враженнями від перегляду "У руках пса" (стрічка вийшла першого грудня на стрімінґовій платформі Netflix), де актор виконав головну роль деспотичного, холодного, мужнього Філа Бербанка - одного з братів, які володіють найбільшим ранчо в Монтані на півночі США. І це, безсумнівно, одна з найпотужніших ролей у кар'єрі Камбербетча! А фільм - кращий з переглянутих мною цьогоріч.
Вестерн-драма знята режисеркою Джейн Кемпіон за мотивами однойменного роману Томаса Севіджа. Окрім Бенедикта Камбербетча у фільмі задіяне зіркове подружжя Кірстен Данст і Джессі Племенс. Джессі Племенс виконує роль іншого брата - Джорджа Бербенка, а Кірстен Данст - його дружини Роуз, у якої - дорослий син, проблеми з алкоголем та "холодна війна" з героєм Камбербетча. До слова, у ролі Пітера (сина Роуз) - маловідомий, але дуже перспективний Коді Сміт-Макфі. І в нього - роль другого плану, але саме він впливає на долі персонажів.
"У руках пса" розповідає історію двох братів-фермерів, у яких спільними є тільки бізнес та будинок, де вони проживають. За характерами брати - настільки різні, що одразу й не віриться у їхні родинні зв'язки. Філ - жорсткий (ба, навіть дещо жорстокий), Джордж - добродушний (ба, навіть дещо безхребетний). Філ - монополіст не тільки у бізнесі, він прагне вічно тримати монополію на любов брата, але не вміє виявляти цю любов. Джордж завжди відчуває себе самотнім і коли зустрічає Роуз, то не впускає можливості з нею одружитися. Саме після одруження Джорджа та Роуз розпочинаються найзапекліші війни емоцій та пристрастей... Більше сюжетних спойлерів не буде. Але обіцяю, що ви здивуєтеся та розхвилюєтеся не один раз впродовж фільму.
І вас напевно зачарують краєвиди дикої американської Півночі з безкраїми просторами, звивистими стежками, найсинішим небом та найзеленішою травою у світі і нестримними вітрами, що розвіюють пишні гриви у коней та не завжди приносять добрі вісті. Саме краєвиди принесуть розуміння назви фільму.
Також стрічка сподобається тим, хто любить інструментальну музику. Дуже круті струнні! Востаннє настільки прекрасні струнні були в "Джокері" з Хоакіном Феніксом. Але й клавішні тут - не гірші в звучанні. Трепетні леґато і тривожні стакато - просто в серце!
Дуже хочеться ще багато ліричних епітетів написати, описуючи фільм. Бо він спонукає до цього своєю красою і залишає враження завершеності, логічності, хоч і є лінійним, розміреним і тяглим. Тут немає поверховості сюжету, шаленої динаміки, стріляними з пістолів, масових галопів верхи і Клінта Іствуда. Зате тут є глибина, історія, почуття, сенси і мораль. А в деяких сценах завмирає серце і зупиняється дихання.
Венеційський фестиваль вже оцінив якісний рівень стрічки, вручивши "Срібного лева" за кращу режисуру. Гадаю, що фільм номінуватимуть й на премію "Оскар". Триматиму кулаки за номінацію (а, можливо, й перемогу) Бенедикта Камбербетча. Він це заслужив!
Коментарі
Дописати коментар