СХІДНОАЗІЙСЬКІ ФІЛЬМИ, ВАРТІ ВАШОЇ УВАГИ

Якщо хто не знає, то у Східній Азії роблять дуже якісне кіно. Не все, звичайно. Бо ніде немає ідеалів.
Пропоную вам підбірку тих східноазійських фільмів, які варто переглянути. Фільми розташовані за хронологією виходу.
"Жити"
драма
режисер - Акіра Куросава (Японія, 1952)
IMDb - 8,3
З десяти фільмів у цьому списку три будуть Акіри Куросави - культового режисера середини минулого століття, який став класиком не тільки японського кіно, а й загалом вплинув на розвиток світового кіномистецтва. Переглянете хоча б цей фільм - зрозумієте, чому їх аж три. Його фільм "Жити" вважають однією із кращих драм в історії кіно. Це дуже добрий і жорстокий фільм. Він надзвичайно мотивує і заганяє у відчай невідворотності. Він то ніжно вас гладить, то боляче розриває душу. Але він такий чесний і такий хвилюючий, що сльози в собі ви не стримаєте. Він вас любитиме, як і ви його. Бо після "Жити" хочеться жити! Щоб не втратити жодної дорогоцінної миті. Щоб усвідомити зараз цінність життя, а не в момент, коли вже запізно. Хоча... Запізно, як транслює головний герой, не буває. 
"Сім самураїв"
драма
режисер - Акіра Куросава (Японія, 1954)
IMDb - 8,6
"Сім самураїв" - це фільм у жанрі дзідайґекі (історичний фільм про самураїв). Належить до найвизначніших та найвпливовіших фільмів в історії кінематографу, тому одними бойовими мистецтвами тут не обійшлося. Тим паче, згадаємо, хто став режисером цього фільму. Тому на вас чекає захоплива подорож - сумна, чесна, трагічна, щира і врешті - справедлива. Але завжди - захоплива і небайдужа. У якій самураї (найвідважніші, наймудріші і найкращі герої Японії) рятуватимуть селище від загарбників. Але ж скільки відваги у тих самураїв! Скільки жертовності, сили і віри у свою справу! Та в боях, ми знаємо, деякі серця зупиняються навік. Навіть тоді, коли сповнені нестримної мужності.
"Червона борода"
драма
режисер - Акіра Куросава (Японія, 1965)
IMDb - 8,4
Одразу попереджаю, що фільму в українському озвученні немає. Шукайте або з субтитрами, або ж в англійському озвученні. Дивно, звичайно, що ми так і не переклали один із найкрутіших фільмів в історії. Червона борода - це прізвисько талановитого лікаря, який присвятив себе роботі. Чому Червона Борода? Бо борода у нього - вогненно-руда, майже червона. Фільм розповідає історію чоловіка, якого відправили працювати у партнерстві з Червоною Бородою. Хоч він очікував, що працюватиме при дворі сьоґуна. Аби Червона Борода його звільнив, той коїв безумні вчинки. Та з часом чоловік зрозумів, що кращої роботи і кращого наставника йому ніде не знайти. І навіть тоді, коли майбутній тесть його влаштував на роботу до сьоґуна, він благає у Червоної Бороди залишитися. Дуже цікава і життєва ситуація, повна мудростей, реалій та вірності. 
"Весна, літо, осінь, зима... і знову весна"
драма
режисер - Кім Кі Дук (Південна Корея, 2003)
IMDb - 8,0
Фільм розповідає нам кілька історій, пов'язаних у цикл. Кожна з історій відповідає певній порі року, а остання ("...і знову весна") ніби розпочинає весь цикл заново. Кім Кі Дук відомий як режисер, який у своїх фільмах працює з людськими емоціями, що ведуть до якогось конкретного вчинку/дії/результату. У цьому фільмі він теж не зраджує своїм правилам і досліджує людину як істоту емоційну, можливо, імпульсивну. Людину, яка обирає емоціо, а не раціо. Тому часто її вчинки - нелогічні, спонтанні, гіперболізовані. Фільм - лінійний, цікавий і метафізичний. У ньому ви не знайдете ні краплі екшну, бойовика чи супер напружених сцен. Але він настільки глибокий і симантичний, філософський і водночас життєвий, що ви відчуєте весь спектр емоцій. Важливо, аби ви цими емоціями вправно керували.
"Олдбой"
драма/трилер
режисер - Пак Чхан-Ук (Південна Корея, 2003)
IMDb - 8,4
"Олдбой" - другий фільм із трилогії режисера Пака Чхана-Ука. Звичайно, фільм можна переглядати окремо від першої ("Співчуття пану Помсті") та третьої ("Співчуття пані Помсті") частин. В основі сюжету - однойменна японська манга. Особисто я рекомендую "Олдбой" до перегляду. Жодних зауважень до фільму в мене немає. Тут важливим критерієм при перегляді є тільки те, наскільки вам близька східноазійська тематика. Фільм отримав безліч різноманітних нагород, в тому числі - удостоєний Гран-прі Каннського фестивалю. Входить до усіх топів кращих фільмів, а Тарантіно назвав його "ідеальним". Якщо ви довіряєте Квентіну, тоді гайда дивитися!
"Дім літаючих кинджалів"
історична драма
режисер - Чжан Імоу (Китай/Ґонконґ, 2004)
IMDb - 7,5
Фільм для тих, кому під час перегляду приємно насолоджуватися, окрім сюжету, красивими краєвидами. Тим паче, якщо краєвиди - рідні і знайомі. Так, здебільшого "Дім літаючих кинджалів" знімали в українських Карпатах. Юху! Фільм розповідає нам історію кохання і зосереджується саме на класичному любовному трикутнику. Одразу попереджаю, що ви не отримаєте happy еnd, бо які щасливі кінцівки там, де закохані троє? Але не коханням єдиним. Вас чекають карколомні пригоди головних героїв, трохи східноазійського фемінізму і, звісно, багато бойових мистецтв. Сцени з боями саме у цьому фільмі - особливо пристрасні, естетичні та захоплюючі.
"Три... крайності"/ "Три... екстрима" 18+
драма/жахи 
режисери: Фрут Чан, Парк Чан Вук, Такасі Міке 
(Китай/Японія/Південна Корея, 2005)
IMDb - 7,0 
Фільм складається з трьох новел, створених трьома різними режисерами з трьох країн - Японії, Китаю та Південної Кореї. Жанр усіх новел - жахи, психологічно важкі для сприйняття, тому будьте уважні при перегляді. Якщо ви - не любителі такого, то вимикайте. Бо фільм насичений сценами фізичного та морального насилля. Але якщо у вас - стійка психіка, і ви готові побачити жахи заради фінального катарсису (повірте, воно того варте!), то ви не пошкодуєте, що обрали саме цей фільм. Довго саме "Три... крайності" займав у моєму особистому топі фільмів одну з найвищих сходинок. Але це швидше через сильне емоційне потрясіння у не зовсім сформованому віці, аніж через високомистецьку цінність. Хоч не заперечую, що ці три новели - театральні, естетичні (незважаючи ні на що), красиві. Безумовно, вони залишають свій слід у наших головах і спонукають до роздумів. Кожна з новел транслює свій меседж. І цей меседж - глибоко філософський, збудований зі символів та на символах.
"Відбуття"
драма
режисер - Йодзіро Такіта (Японія, 2008)
IMDb - 8,1
У 2009 році фільм отримав "Оскар" у номінації "Кращий фільм іноземною мовою". Завдяки цьому фільму ви дізнаєтеся більше про одну із давніх японських традицій (і про забобони теж). Незвична тема для фільму, незвична ідея. Але просто неймовірне втілення. Про красу та естетику східноазійських фільмів можу (і буду) згадувати у кожному описі до фільму. Бо так, як роблять це, до прикладу, японці, корейці чи китайці, не вміє робити ніхто. То треба мати чуйку, чесно вам кажу. Без якогось внутрішнього відчуття, що передавалося століттями з покоління в покоління, таку красу створити не реально. "Відбуття" - красивий фільм про власника похоронного бюро, який перетворює свою професію у справжнє мистецтво. Парадоксально! - скажете ви. Хіба? - запитаю я.
"Іп Ман"
історична драма
режисер - Вілсон Іп (Китай/Ґонконґ, 2008)
IMDb - 8,0
Частково біографічний фільм, що розповідає про Іп Мана - китайського майстра бойових мистецтв, який свого часу навчав легендарного Брюса Лі. Але ні - Брюса Лі-персонажа ви тут не побачите. Фільм - ідеальний зразок популяризації кунг-фу та загалом китайської культури, де воїн, який пізнав суть бойового мистецтва, завжди залишається гідним, чесним, мудрим та сильним духом. Образ такого воїна - це символ Китайської держави. Кому до вподоби справді круті сцени боїв і фільми, основою яких є сцени таких боїв, не розчаруються точно. Повірте, у деяких моментах вам аж дух перехоплюватиме!
"Паразити"
драма
режисер - Пон Джун-Хо (Південна Корея, 2019)
IMDb - 8,6
Оскароносний південнокорейський фільм, який на шмаття розірвав минулорічний "Оскар". Прекрасна багаторівнева драма з непередбачуваними поворотами сюжету, не одним фіналом, кожен з яких - відкритий, і цілим букетом жанрів: вас кидатиме з чорної комедії у трилер або ж із чистої драми - у ліричну мелодраму. Так, емоційно "Паразити" вас висушать до душевного дна, і зовсім не важливо, на якій відстані у вас це дно. Ось побачите! Основний посил фільму - здобувати комфорт і безпечний рівень життя власними силами і розумом. Вкрасти це не можливо. Та не все так просто, як здається на перший погляд. Ви навіть не уявляєте, яку схему придумав режисер, аби вразити глядачів і водночас донести до них всю глибину і біль проблеми. І куди ж без естетики? Східноазійські фільми без неї не можуть існувати. "Паразити" також. От поєднайте все докупи - сюжет, акторську майстерність, режисерську концепцію, естетику, операторську роботу, тему - і ви отримаєте шикарний фільм, який вас справді вразить.

Коментарі